Сервіс
Сьогодні вже нікого не дивує філіжанка кави, яку вам можуть запропонувати в банку, в офісі будівельної компанії або в стоматологічній клініці.
Але як важко було це робити правильно тоді, на зорі, років з 15 тому! Як важко було навчити співробітників, щоб вони робили це ввічливо, без «наїздів» на відвідувачів і, не дай Боже, одному запропонували, а іншому – ні! Скільки часу знадобилося для того, щоб це стало своєрідним стандартом або просто нормою!
– Приготувати вам кави? – виконуючи інструкції, звернувся мій адміністратор до відвідувача, який очікував прийому.
– Ні, дякую, я каву не п’ю.
– Тоді може чай?
– Так, дякую! Із задоволенням!
І тут, поки адміністратор пішов готувати чай, на «сцену» вийшов інший мій адміністратор і, побачивши в холі пацієнта, що «нудьгує», запитав:
– Приготувати вам кави?
– Я вже сказала вашому іншому адміністраторові, що каву я не п’ю! – підвищуючи голос, відповіла пацієнтка.
Вибачившись, другий адміністратор теж пішов на кухню, подалі з очей пацієнта, якому він так нетактовно запропонував каву вдруге! Як же він так міг? Чому ж спочатку не поцікавився у «першого» адміністратора, чи пропонував він каву чи ні? Ох, як соромно!
Тут у хол виходжу я, і теж звертаю увагу на пацієнтку, що «нудьгує», яка чомусь не п’є каву, і, оглядаючись на всі боки, шукаю своїх адміністраторів. Ну чому ж вони не запропонували їй каву?
Так і не побачивши адміністраторів, я нахиляюся до пацієнтки і ввічливо кажу:
– Можливо, бажаєте кави?
Чай, який приніс мій адміністратор, вона вже не пила!
Так, здається, ми це пережили!
Тепер всі навчені!
Якось, зовсім нещодавно, в суботу, до мене в кабінет зайшли мої друзі.
– Вам, як зазвичай, капучино, Ігорю Григоровичу? – запитала моя адміністратор, явно чекаючи від мене на схвалення «за пам’ять»!
Але тут, замість того, ніж похвалити адміністратора, я чомусь не стільки побачив, скільки відчув погляд іншого свого друга, який сидів біля Ігоря Григоровича. Виявилося, що він вже рік є нашим пацієнтом, і завжди відмовлявся від кави! Адже він не знав, що у нас можуть запропонувати капучино!
Коли вже пропонуєте одному, то не забувайте це робити і іншим! Або, якщо вам вкотре буде просто лінь зробити капучино, то згадайте хоча б цю історію!